І знову літо, і знову Львів. Цього року інший, непередбачуваний і незапланований. Купивши квитки в останній момент (за декілька днів, але для мене це рівноцінно в останній момент), я сіла в спекотний вагон в передчутті, але без зайвих сподівань. Плани – це добре, але все найкраще не можна запланувати та й не треба. Коли Доля робить тобі подарунок, приймати його краще зі щирим здивуванням)))
Будь-яке місто – це в першу чергу люди, яких ми зустрічаємо, і емоції, які довелось там пережити. Львів мене в цьому плані радує)
Ця зустріч стала третьою у наших взаєминах зі Львовом. Були сумніви щодо того, чи не розчарує він мене, що романтичний флер минулих вражень може розвіятись, і я не буду сприймати його як місто Мрії. Але все сталось зовсім інакше.
Цього разу я відкрила для себе новий Львів – нічний. Просте знайомство з нічним містом перетворилось на захопливий квест у пошуку нових емоцій та вражень від побаченого: екскурсії, музика, фільми під відкритим небом, нічний підйом на Ратушу та багато іншого. Ніч розширює палітру кольорів міста, додає відтінки романтики, свободи і загадки, у якої, зазвичай, немає правильної відповіді.
Згадується улюблений О.Генрі (звичайно ж, куди без нього) і його «Зелені двері». Романтика і Пригода точно люблять це місто. Думаю, саме Львів міг би бути місцем дії цього оповідання. Саме тут Рульдольф Стайнер прийняв би виклик долі і пішов за покликом Пригоди. Саме тут в одній із кам’яниць він натрапив би на загадкові зелені двері, а за ними знайшов би обличчя, якого так не вистачало в галереї «дорогих його серцю портретів»)))
Львів прекрасний в день і в ночі, головне – бути готовим до несподіванок. Головне – бути щирим послідовником Пригоди і Романтики)
P.S. Для більшості наступний абзац не буде нести жодного смислового навантаження, але мені буде приємно його перечитувати))
Якби мені було необхідно систематизувати купу вражень від поїздки, використовуючи мінімум слів, це б виглядало приблизно так: «полювання» на книгу Дж. Даррелла; Океан Ельзи в таксі; загублені іграшки; щире здивування і несподівана радість; пеларгонії на балконі; картата сорочка; двері, вікна, балкони; гарячий чай, теплий прийом, холодний мохіто; то дощ, то сонце; піца без коробки, танго без пристрасті, фото без фокусу; кекси з родзинками, вулиці з ліхтарями, фільми з субтитрами; golden love; льоки; журавлики орігамі; лук і стріли; підйоми та спуски; зустрічі й прощання.
Яка цікава подорож. В кожному слові таке натхнення та любов! Дякую, що поділилася своїми емоціями!
ОтветитьУдалитьДякую, сподіваюсь, ці емоції та натхнення допоможуть повернутись до більш активного блогожиття)))
УдалитьЧудова українська мова, проникливий текст і мій прекрасний настрій в результаті! Дякую!Теж обожнюю Львів )
ОтветитьУдалитьДякую за приємні слова)
УдалитьЦікава розповідь, прекрасні фото!
ОтветитьУдалить